Захід відбувся у Хустському краєзнавчому музеї, де у фойє представили виставку весільних світлин, що охоплюють період від початку ХІХ століття до сьогодення.
Повідомляє Карпатський об’єктив.
Експозицію сформували переважно з приватних колекцій. Окрім цього, було створено атмосферу весільного свята: виставлені традиційні рушники, свіжоспечені короваї, барвінок та весільний одяг. Хоча вбрання демонстрували на манекенах, відвідувачі мали змогу приміряти давні костюми.
Директор Хустського краєзнавчого музею Борис Прокопів наголосив на важливості збереження та відродження традицій:
«Культура – це те, що робить нас освіченими та мудрими. Наш край має багату історію, яка формувалася під впливом традицій угорців, румунів, чехів, словаків, німців та інших народів. Весільні звичаї – це лише один із багатьох аспектів нашої автентичності».
Заступник Хустського міського голови Михайло Рівіс відзначив унікальність місцевих традицій та їхнє значення:
«У селах досі зберігаються унікальні обряди, деякі з яких характерні лише для окремих населених пунктів. Це стосується й весільних традицій: особливі пісні супроводжували одягання нареченої, зняття вінка та танці з гостями. Радує, що молодь все частіше повертається до цих звичаїв і навіть обирає народний одяг для весільної церемонії».
Старший науковий співробітник музею Віталій Петрусь розповів про особливості весільного вбрання:
«Закарпатські наречені носили вишивані сорочки, фартухи та віночки, оздоблені квітами, барвінком або навіть монетами. Чоловіче весільне вбрання шили з білого домотканого полотна, обов’язково з ґудзиками, а штани прикрашали мереживом або вишивкою».
Окрему частину заходу присвятили тематичній виставці весільних світлин ХХ–ХХІ століття, зібраній з приватних архівів мешканців Хустщини. Авторка експозиції, працівниця культури Євгенія Щербан, поділилася історіями, пов’язаними з фотографіями.
Людмила Шимон, завідувачка філії історико-краєзнавчого музею «Хата бабки Павлини», розповіла про весільні традиції села Данилово:
«У нас родичі нареченого приходять із торбою, в якій має бути кукурудза та солодощі, а тим часом наречену ховають. Родичі ж намагаються прихопити з собою якомога більше курячих лапок. Також гостям на весіллі дружби били по плечах рушником, покладеним на коровай».
Кульмінацією заходу стало театралізоване відтворення традицій вінкоплетів, яке представили працівники Нанківського будинку культури. Вони показали не лише сам процес плетіння вінків, а й обрядові співи, танці та прикрашання хоругов.