Продовжуючи загальноукраїнську акцію декомунізації-дерусифікації-деросіянізації, спрямованої на очищення українського суспільства від маркерів «руского міра» та тих, хто підтримує цю чужинську ідеологію, мусимо пам’ятати, що росіяни у війні проти українського народу опираються й на своїх офіційних союзників. Однією із ключових країн, що надає свою територію та інфраструктуру, інші матеріальні й нематеріальні ресурси для воєнних нападів на українські землі є Білорусь. Її політичне керівництво повністю підтримує агресивні та антилюдські дії своїх панів з Москви.

Тому цілком логічно й навіть символічно, що на громадське обговорення винесено й перейменування назв двох вулиць в місті Ужгород, що носять назви білоруських міст – Мінськ (вул. Мінська) і Брест (вул. Брестська). Мотивація цілком зрозуміла й Коаліція організацій «Закарпаття за дерусифікацію» повністю підтримує перейменування, оскільки сьогодні Республіка Білорусь є фактичним посібником і союзником Росії в повномасштабній агресії проти України, а Мінськ залишається одним із управлінських центрів агресорів, звідки скеровуються і коригуються напади ворогів на територію України, що вже призвело до масштабних людських жертв, каліцтв, знищень інфраструктури українських міст і сіл тощо. Розуміючи при цьому, що не всі білоруси підтримують дії Лукашенка й головного кремлівського ініціатора війни проти України, але вважаємо, що в цих обставинах такі назви вулиць не повинні бути в Ужгороді! Це позиція багатьох ужгородців і ми її також підтримуємо.

Водночас комісії Ужгородської міської ради з питань найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів було запропоновано, що відповідно й виноситься на публічне обговорення, змінити назву вулиці «Мінську» на вулицю Світанкову, а назву вулиці «Брестську» на вулицю Госпітальєрів (або Медиків-Госпітальєрів).

Відтак, підтримуємо цілком і аргументи щодо цих назв та вважаємо за необхідне інформувати громадськість міста про запропоновані варіанти для перейменування. Зокрема, слово «Світа́нок» – гарне українське слово, оспіване і в українській філософії, літературі, мистецтві, піснях. Урешті, це пора доби перед сходом сонця, коли починає розвиднятися, початок ранку. Це слово ще асоціюється зі світлом, початком, відродженням, розквітом, що в наші дні відстоювання Державної Незалежності України й виживання Української Нації є надзвичайно обнадійливим, цілеспрямовано символічним.

А щодо слова «Госпітальєри», то наголосимо, що таку скорочену назву носить український волонтерський медичний батальйон, що бере участь у російсько-українській війні на Донбасі ще з 2014 року. Займається наданням першої медичної, домедичної допомоги та евакуацією поранених українських воїнів з найгарячіших ділянок фронту, а також допомагає усім добровольцям, військовим та мирному населенню, яке знаходиться в зоні проведення бойових дій. Їхнє гасло – «Заради кожного життя!». У складі з’єднання є і ужгородці та закарпатці. То ж хіба вони не заслужили на таку честь? Можливий також варіант назви вулиці – «Медиків-Госпітальєрів»…

Урешті бути чи не бути новим назвам на цих вулицях вирішувати громаді та депутатському корпусу Ужгородської міської ради, які прийматимуть остаточне рішення з цього приводу. Одне неможливо забути і пробачити – розруху, нещастя, каліцтва й смерті людей, які несе в Україну з того боку ворог…

Маріан ТОКАР,

голова Коаліції організацій «Закарпаття за дерусифікацію»,

директор НДІ політичної регіоналістики УжНУ